Петя переводить погляд з однієї уявної сцени на іншу, його очі бігають. Коли він думає про вагони, він уявляє себе крихітним поруч із величезною купою вугілля, яка на нього падає. Він махає рукою, проганяючи ці думки, і камера повертається до реальності в його кімнаті. Рухи швидкі, мультяшні, підкреслюють абсурдність ідей. Dialogue in this scene: Петя: "Может, почку продать? Или пойти вагоны р...
Free to start · Generate videos and images with AI in seconds
