menu
close

Обчислення на основі світла досягли тисячократного прориву у швидкості ШІ

Європейські дослідники продемонстрували революційну фотонну обчислювальну систему, яка виконує обчислення для штучного інтелекту за допомогою лазерних імпульсів у скляних волокнах, досягаючи швидкостей у тисячі разів вищих за традиційну електроніку. Це досягнення, оголошене 20 червня 2025 року, фактично дозволяє комп’ютерам «думати світлом замість електрики». Тим часом швейцарські дослідники ШІ розробили систему, яка швидко формулює рецепти екологічного цементу із збереженням міцності.
Обчислення на основі світла досягли тисячократного прориву у швидкості ШІ

У рамках значного технологічного прориву, оголошеного 20 червня 2025 року, дві європейські дослідницькі групи успішно продемонстрували, як інтенсивні лазерні імпульси через ультратонкі скляні волокна можуть виконувати обчислення, подібні до ШІ, у тисячі разів швидше за традиційні електронні методи.

Цей прорив, очолюваний професорами Георгі Генці з Університету Тампере та Джоном Дадлі і Даніелем Бруннером з Університету Марі та Луї Пастера, означає фундаментальну зміну в архітектурі обчислювальних систем. Використовуючи світло замість електрики для обчислень, технологія обіцяє не лише безпрецедентні швидкості обробки, а й суттєве підвищення енергоефективності.

«Ця робота демонструє, як фундаментальні дослідження в області нелінійної оптики волокон можуть привести до нових підходів у обчисленнях. Поєднуючи фізику та машинне навчання, ми відкриваємо нові шляхи до надшвидкого та енергоефективного апаратного забезпечення ШІ», — пояснили керівники дослідницьких груп. Їхня система досягла понад 91% точності у класифікації рукописних цифр менш ніж за одну пікосекунду — це продуктивність, порівнянна з найсучаснішими цифровими методами, але на значно вищих швидкостях.

Особливо перспективним цей підхід робить те, що він не базується лише на грубій силі. Дослідники виявили, що оптимальні результати досягаються завдяки ретельному балансу між довжиною волокна, дисперсією (різницею у швидкості поширення різних довжин хвиль) і рівнями потужності, а не за рахунок максимальної нелінійної взаємодії.

Тим часом, у паралельному прориві, дослідники ШІ з Інституту Пауля Шеррера у Швейцарії розробили систему машинного навчання, яка здатна формулювати рецепти екологічного цементу за лічені секунди. Під керівництвом математикині Романи Бойгер команда створила те, що вони називають «цифровою кулінарною книгою для екологічного цементу», яка моделює та оптимізує склад цементу для значного зниження викидів CO₂ при збереженні міцності матеріалу.

Цей розвиток вирішує критично важливу екологічну проблему, адже виробництво цементу становить близько 6% глобальних викидів парникових газів. Система ШІ може швидко оцінювати тисячі можливих комбінацій інгредієнтів, визначаючи формули, що зменшують вуглецевий слід, зберігаючи при цьому основні властивості цементу.

Разом ці прориви підкреслюють, як ШІ не лише трансформує обчислювальну інфраструктуру, а й допомагає вирішувати нагальні екологічні виклики, вказуючи на майбутнє швидшого, ефективнішого та потенційно більш сталого технологічного розвитку.

Source:

Latest News