Революційне дослідження із застосуванням штучного інтелекту для аналізу знімків мозку виявило прихований неврологічний вплив пандемії COVID-19 на здорових людей.
Дослідники з Університету Ноттінгема використали передові алгоритми машинного навчання для аналізу даних магнітно-резонансної томографії майже 1000 дорослих учасників британського дослідження UK Biobank. Навчивши моделі ШІ на понад 15 000 знімків мозку, зроблених до пандемії, команда створила складний інструмент для прогнозування «віку мозку», який дозволяє оцінити, наскільки мозок людини виглядає старшим або молодшим за її фактичний хронологічний вік.
Результати, опубліковані в Nature Communications 22 липня, показали: у людей, які пережили пандемію, мозок постарів у середньому на 5,5 місяців швидше, ніж у тих, кого обстежували до пандемії. Вражаюче, що цей ефект спостерігався незалежно від того, чи хворіла людина на COVID-19.
«Найбільше мене здивувало те, що навіть у людей, які не хворіли на COVID-19, спостерігалося значне прискорення старіння мозку», — зазначив провідний автор дослідження доктор Алі-Реза Мохаммаді-Неджад. «Це справді показує, наскільки сам досвід пандемії — від ізоляції до невизначеності — міг вплинути на здоров’я нашого мозку».
Найбільш виражене старіння мозку спостерігалося у літніх людей, чоловіків та осіб із соціально незахищених верств населення. Цікаво, що лише у тих, хто переніс COVID-19, виявили помітне зниження когнітивних здібностей, зокрема гнучкості мислення та швидкості обробки інформації, що свідчить: структурні зміни мозку не завжди призводять до функціональних порушень.
Хоча дослідження не розглядало конкретних втручань, науковці припускають, що стратегії, відомі своєю користю для здоров’я мозку — фізична активність, повноцінний сон, здорове харчування та соціальна взаємодія — можуть допомогти протидіяти старінню мозку, пов’язаному з пандемією. Дослідники також зазначають, що виявлені зміни можуть бути зворотними, що дає підстави для оптимізму при плануванні заходів громадського здоров’я.
«Наші результати підкреслюють необхідність враховувати не лише спосіб життя, а й соціально-економічні нерівності для зменшення темпів прискореного старіння мозку», — підсумовують автори. «Це дослідження нагадує: на здоров’я мозку впливають не лише хвороби, а й наше повсякденне середовище та масштабні суспільні потрясіння».