Горбаті кити — одні з найвеличніших мешканців океану — здійснюють найдовші міграції серед усіх ссавців на Землі, долаючи тисячі миль між тропічними водами для розмноження та холоднішими районами для годівлі. Важачи до 40 тонн і досягаючи 18 метрів у довжину, ці гіганти історично були складними для моніторингу через величезні простори океану — аж до сьогодні.
Прорив став можливим завдяки платформам на кшталт Happywhale, які використовують складні алгоритми штучного інтелекту для ідентифікації окремих китів за фотографіями їхніх хвостових плавців (флюк). «У північній частині Тихого океану ми ідентифікували майже кожного живого кита», — пояснює Тед Чізмен, засновник Happywhale. Система обробляє зображення, надані як професійними дослідниками, так і громадськими науковцями, миттєво порівнюючи їх із великою базою вже задокументованих китів.
Такий підхід із залученням спільноти виявився надзвичайно ефективним. База даних наразі містить майже 800 000 фотографій, що ідентифікують понад 100 000 окремих китів по всьому світу. Технологія вже виявила тривожні тенденції, зокрема зниження популяції горбатих китів у Північній частині Тихого океану на 20% у період з 2012 по 2021 рік, що співпало з потужною морською хвилею тепла, яка порушила харчові ланцюги.
Точність та ефективність системи на основі ШІ докорінно змінили дослідження китів. Те, що раніше вимагало років ручного аналізу, тепер можна виконати за кілька тижнів. «Наявність такого алгоритму суттєво пришвидшує процес збору інформації», — зазначають дослідники, які використовували цю технологію для аналізу понад 200 000 фотографій китів за більш ніж два десятиліття.
Окрім відстеження популяцій, технологія надає важливі дані про реакцію китів на зростаючі екологічні виклики. Зі зростанням впливу зміни клімату, потеплінням океанів, зіткненнями з суднами та заплутуванням у риболовецьких снастях ці морські ссавці стикаються з дедалі більшими загрозами. Система відстеження на основі ШІ забезпечує безпрецедентну деталізацію для наукових досліджень, дозволяючи природоохоронцям впроваджувати ефективніші стратегії захисту на основі актуальних даних про переміщення та поведінку китів.
Успіх цього підходу надихнув на створення подібних застосунків ШІ для інших морських видів, демонструючи, як штучний інтелект може стати потужним союзником у глобальних зусиллях із збереження дикої природи.