Дослідники з Університету Суррея та Гамбурзького університету представили революційний підхід до навчання соціальних роботів, який усуває необхідність залучення людей на ранніх етапах розробки. Дослідження, яке буде презентовано на цьогорічній Міжнародній конференції IEEE з робототехніки та автоматизації (ICRA), є значним кроком вперед у способах створення та тестування соціальних роботів.
Команда розробила динамічну модель прогнозування траєкторії погляду, яка дозволяє людиноподібним роботам передбачати, куди дивитимуться люди під час соціальної взаємодії. Використовуючи два загальнодоступних набори даних, дослідники показали, що роботи можуть ефективно імітувати рухи очей, подібні до людських, без нагляду людини в реальному часі. Цей прорив особливо цінний тим, що модель зберігає точність навіть у непередбачуваних умовах, що робить її придатною для застосування у реальному світі.
"Використання роботизованих симуляцій замість ранніх випробувань за участю людей — це великий крок уперед для соціальної робототехніки", — пояснює доктор Ді Фу, співкерівник дослідження та викладач когнітивної нейронауки в Університеті Суррея. "Це означає, що ми можемо масштабно тестувати й удосконалювати моделі соціальної взаємодії, роблячи роботів кращими у розумінні та реагуванні на людей".
Наслідки цього дослідження виходять далеко за межі лабораторії. Усунувши вузьке місце у вигляді тестування на людях, розробники можуть значно прискорити створення та вдосконалення соціально компетентних роботів. Це може призвести до швидшого впровадження у критичних сферах, таких як медицина, де соціальні роботи все частіше використовуються для підтримки пацієнтів та допомоги медичним працівникам. В освіті такі роботи можуть забезпечити персоналізоване навчання, а у сфері обслуговування — сприяти більш природній взаємодії між людьми та роботами.
Дослідники планують розширити свій підхід, досліджуючи соціальну обізнаність у втіленні роботів та перевіряючи його ефективність у складніших соціальних умовах із різними типами роботів. Із подальшим розвитком симуляційних технологій з’являється перспектива ще більшого спрощення розробки роботів, здатних змістовно взаємодіяти з людьми у повсякденних ситуаціях.
Це нововведення є важливим кроком до більш автономних процесів розробки ШІ, що потенційно змінить підходи до створення та впровадження соціальних роботів у різних галузях.