Розмежування між людським та штучним інтелектом стрімко зникає у 2025 році, кидаючи виклик давній впевненості людства в унікальності своїх когнітивних здібностей серед усіх живих істот Землі.
Згідно зі звітом Stanford AI Index 2025, розрив у продуктивності між провідними моделями ШІ суттєво скоротився за останній рік. У завданнях з обмеженим часом (до двох годин) найкращі системи ШІ зараз отримують у чотири рази більше балів, ніж людські експерти, виконуючи складні завдання. Однак у довготривалих викликах люди зберігають значну перевагу, перевершуючи ШІ у співвідношенні 2 до 1 у завданнях, що тривають 32 години і більше.
«У короткострокових сценаріях провідні системи ШІ набирають у чотири рази більше балів, ніж людські експерти, але коли на виконання завдання дається більше часу, люди показують кращі результати», — зазначають у Стенфордському інституті людиноцентричного штучного інтелекту. Така тенденція свідчить про те, що хоча ШІ відмінно справляється з швидким розпізнаванням шаблонів та обробкою інформації, людський інтелект все ще домінує у сферах, де потрібні стійке мислення, креативність і адаптивність.
Поняття «інтелект Homo sapiens» (HSI) набуло поширення серед дослідників, які намагаються зрозуміти колективний людський розум, що виходить за межі індивідуальних можливостей. Ця вища форма інтелекту, яку дехто порівнює з концепцією «єдиного розуму» Аверроеса, може бути когнітивною перевагою людства над машинами. Вона ґрунтується на нашій соціальній природі та здатності до колективного вирішення проблем, що розвивалася тисячоліттями.
Тим часом глобальна гонка ШІ лише посилюється. У 2024 році американські установи створили 40 помітних моделей ШІ, тоді як у Китаї — 15, а в Європі — лише 3. Хоча США зберігають кількісне лідерство, китайські моделі швидко скорочують якісний розрив: різниця у результатах на основних бенчмарках зменшилася з двозначних показників у 2023 році до майже повної рівності сьогодні.
Із дедалі глибшою інтеграцією ШІ у людське суспільство експерти наголошують на важливості розробки систем, які доповнюють, а не замінюють людські можливості. «Не варто плутати складність завдання (суб’єктивна, антропоцентрична) зі складністю задачі (об’єктивна)», — зазначають дослідники, які вивчають протиставлення людського та штучного інтелекту. «Ми закликаємо до гнучкого розуміння інтелекту та визнання багатьох його можливих форм і комбінацій».
Ця еволюція відносин між людиною та штучним інтелектом змушує нас переосмислювати, що робить наш вид особливим. У міру створення все більш досконалих систем ШІ залишається відкритим питання: чи наближаємося ми до нової еволюційної стадії, де людський та штучний інтелект стануть взаємозалежними партнерами, а не конкурентами.