Катруся повільно піднімає голову і дивиться у вікно, де відображаються вогні великого міста, її очі повні сліз. Вона обіймає себе руками, наче захищаючись від холоду порожньої кімнати. Камера повільно обертається навколо неї, створюючи відчуття замкненого кола та безвиході. За склом видно краплі дощу, що імітують сльози. On-screen dialogue (characters speak with lip-sync): Катруся: "Можливо, м...
Free to start · Generate videos and images with AI in seconds
